Експозицiя сучасного авангардного мистецтва
“Спогади. Фантазiї. Асоцiацiї”, пiдготовлена з творiв збiрки
Чернiвецького художнього музею, засвiдчила високi мистецькi здобутки
буковинських художникiв 70-90-х рокiв. До неї увiйшли роботи, якi
насамперед вирiзняє розкута художня iнтерпретацiя дiйсностi i яскравi
образнi втiлення.
Втаємниченi полотна, немов зашифрованi знаки, не
одразу розкривають свiй смисл. Hапочатку вибухають кольором або
приголомшують тональною тишею. Якийсь iз творiв полонить гармонiєю
кольорових сполучень, а вiд динамiчної ритмiки iншої композицiї захоплює
подих. Проте це лише перше враження. Згодом вiдкритий для спiлкування
глядач, душа якого має певний естетичний досвiд, приймає умови
мистецької гри i включається в образну систему твору.
У творi
Прокопа Колiсника
“Янгол” вражає шляхетна мелодика червоно-брунатних сполохiв кольору,
неспокiй рвучких рухiв пензля, який лишив крила янгола такими чорними...
Трипелюстковий вiтрячок, вiдомий кожному українцю знак, вiщує радiацiю
i Чорнобиль. Збентежений зображеним i власними сокровенними думками,
глядач мимоволi зачаровано переводить погляд з червоних квiтiв на
янгольських шатах, на його чорнi крила.
“Пророк”
Геннадiя
Горбатого — твiр натхненний i пiднесений: манить урочистий
жовто-блакитний колористичний лад, безмежний бiлий простiр дзвiнко
бринить чистотою i надiєю. Там, у неосяжнiй висотi, — профiль Великого
Кобзаря.
Композицiя Вiктора Харламова пiд назвою “Мрiя проти”, можливо, є
пластичним одкровенням про синю мрiю, яка виборює життя у фатальної
чорної темряви. Тепер про це розкаже лише твiр, бо автора з нами вже
немає...
Iнтелектуальне творення власної мистецької
реальностi, асоцiативнiсть мислення, промовиста естетика кольору, лiнiї,
штриха вирiзняють творчий метод
Петра
Грицика та
Олега Любкiвського.
Формально нерегламентована презентацiя виставки
вiдбувалася нещодавно у жвавих дiалогах мистецтвознавцiв, художникiв,
поетiв, студентiв фiлологiчного факультету Чернiвецького унiверситету.
Розмова точилася довкола експресивної емоцiйностi i щемливої поетики
незабутньої композицiї “Вiдлуння” Iвана Марчука, а згодом знову
перетiкала у полемiку про дивовижну мистецьку гру, назва якiй —
образотворчiсть.