Тетяна Дугаєва
"Буковина", 2002, №18   


Чернiвецький авангард у малярствi

   

     Експозицiя сучасного авангардного мистецтва “Спогади. Фантазiї. Асоцiацiї”, пiдготовлена з творiв збiрки Чернiвецького художнього музею, засвiдчила високi мистецькi здобутки буковинських художникiв 70-90-х рокiв. До неї увiйшли роботи, якi насамперед вирiзняє розкута художня iнтерпретацiя дiйсностi i яскравi образнi втiлення.

    Втаємниченi полотна, немов зашифрованi знаки, не одразу розкривають свiй смисл. Hапочатку вибухають кольором або приголомшують тональною тишею. Якийсь iз творiв полонить гармонiєю кольорових сполучень, а вiд динамiчної ритмiки iншої композицiї захоплює подих. Проте це лише перше враження. Згодом вiдкритий для спiлкування глядач, душа якого має певний естетичний досвiд, приймає умови мистецької гри i включається в образну систему твору.

    У творi Прокопа Колiсника “Янгол” вражає шляхетна мелодика червоно-брунатних сполохiв кольору, неспокiй рвучких рухiв пензля, який лишив крила янгола такими чорними... Трипелюстковий вiтрячок, вiдомий кожному українцю знак, вiщує радiацiю i Чорнобиль. Збентежений зображеним i власними сокровенними думками, глядач мимоволi зачаровано переводить погляд з червоних квiтiв на янгольських шатах, на його чорнi крила.

    “Пророк” Геннадiя Горбатого — твiр натхненний i пiднесений: манить урочистий жовто-блакитний колористичний лад, безмежний бiлий простiр дзвiнко бринить чистотою i надiєю. Там, у неосяжнiй висотi, — профiль Великого Кобзаря.
Композицiя Вiктора Харламова пiд назвою “Мрiя проти”, можливо, є пластичним одкровенням про синю мрiю, яка виборює життя у фатальної чорної темряви. Тепер про це розкаже лише твiр, бо автора з нами вже немає...

    Iнтелектуальне творення власної мистецької реальностi, асоцiативнiсть мислення, промовиста естетика кольору, лiнiї, штриха вирiзняють творчий метод Петра Грицика та Олега Любкiвського.

    Формально нерегламентована презентацiя виставки вiдбувалася нещодавно у жвавих дiалогах мистецтвознавцiв, художникiв, поетiв, студентiв фiлологiчного факультету Чернiвецького унiверситету. Розмова точилася довкола експресивної емоцiйностi i щемливої поетики незабутньої композицiї “Вiдлуння” Iвана Марчука, а згодом знову перетiкала у полемiку про дивовижну мистецьку гру, назва якiй — образотворчiсть.