Музейні
науково-освітні програми.
З досвіду
Чернівецького художнього музею.
Основним
завданням науково-освітніх та публічних програм музею є популяризація
світового та українського мистецтва. Значної уваги надається питанням
естетичного виховання учнівської та студентської молоді та до певної
міри впливу на культурну атмосферу міського середовища.
Актуальність проблеми "Музей і освіта" є очевидною в контексті розвитку
як музейної педагогіки, так і широкого впровадження
музейних форм роботи в учбовий процес. Музейна педагогіка розглядає
музей, а надто художній, як установу, де виховуються почуття. Отже у
Чернівецькому художньому музеї ми працюємо над тим, аби принцип “до
знань – через почуття” став наріжним в нашій практиці. Відомо, що біля
витоків музейної педагогіки в Європі стояли музеї Німеччині, в штаті
яких існує посада музейного педагога. Сьогодні там широко відомі імена
засновників теорії музейної педагогіки директора музею у Лейпцигу
Росмеслера (1806-1867), директора Гамбурзької картинної галереї Адольфа
Лихтварка (1852-1914). Їх концепції щодо естетичного виховання у музеї
набули практичного втілення в багатьох музеях Швеції, Данії, Росії,
Польщі, Грузії, Вірменії тощо. Важливий поступ у сфері
естетичного та художнього виховання дітей мають і музеї в Україні
(Київ, Переяслав-Хмельницький, Львів). Узагальнюючи цей досвід,
художній музей у Чернівцях розробляє власні програми широкої
публічної діяльності та впровадження освітніх програм.
Слід
окремо наголосити, що засадничою умовою для повноцінної
науково-освітньої роботи в музеї є його успішна наукова робота.
Її рівень та якість визначає ефективність усіх видів діяльності музею, в
тому числі науково-освітньої. Аксіомою є і те, що для науковців музею
джерелом знань є музейне зібрання, його колекції та мистецькі
явища сучасного художнього процесу. З першого року існування художнього
музею наукові розробки ведуться за основними науковими напрямками,
якими є вивчення образотворчого, декоративно-ужиткового та народного
мистецтва Буковини. Вони окреслюють загальну проблематику досліджень.
Предметом аналітичного вивчення та систематизації музейних пам’яток є
культове мистецтво Буковини ХVII-XX ст., мистецтво ХХ ст.. на Буковині
та орнаментальне мистецтво Буковини XIX-XX ст. У рамках цих напрямків
опрацьовуються наукові теми, серед яких, наприклад,
“Трансформація європейських художніх течій XIX–поч. XХ“, “Портрет у
творчості буковинських митців”, “Буковинська графіка І половини ХХ
ст..” “Друкарська справа на Буковині”, “Буковинські хатні
образи”, “Архаїчні мотиви в буковинському орнаменті”, “Килимарство
Буковини” тощо. Поглиблюють мистецтвознавчі знання науковообгрунтоване
формування та дослідження колекцій, вивчення окремих музейних пам’яток
та творчості митців. Так за роки роботи співробітниками музею зібрано
та вивчаються повноцінні колекції та значний архівний матеріал про
творчість митців Буковини: Леона Копельмана, Опанаса Шевчукевича,
Євзебія Ліпецького, Одарки Киселиці, Ірини Беклемішевої, Петра
Яковенка. Продовжується робота над вивченням творчості Євгена
Максимовича, Августи Кохановської, Миколи Івасюка та інших.
Науковцями
музею створено понад 230 публікацій з мистецтва, які видруковано
окремими виданнями, в збірниках міжнародних та всеукраїнських
конференцій та в обласній пресі. Серед них близько 20 каталогів про
творчість буковинських митців. Видано енциклопедичний довідник "Митці
Буковини", монографічне видання з історії буковинського мистецтва:
"Скульптор, доктор медицини Опанас Шевчукевич", набір буклетів "Край
буковинський". Науковці ЧХМ беруть участь у створенні
"Енциклопедії сучасної України", "Літературно-мистецької енциклопедії
Буковини" та написанні Тому Зводу пам’яток історії та культури Буковини.
Проведено значну роботу по реставрації музейних предметів, в ході якої було відкрито імена авторів або датування творів. Подекуди результатом реставраційних заходів було відкриття первинного вигляду пам’ятки, який вона втратила в результаті значних пошкоджень та забруднення. Більшість іконописних творів, надійшли до музею саме в такому стані.
Ведеться
також і інша специфічна музейна мистецтвознавча робота. Це, насамперед
атрибуції мистецьких творів, що надійшли до збірки як роботи невідомих
авторів або твори з невизначеним часом створення. Таким чином
вводяться у науковий обіг нові імена та твори. Здійснюється
систематизація окремих колекцій, наприклад, аналіз колекції тканих
виробів, буковинської сорочки, аналіз колекцій графіки, іконопису тощо.
Отже
результати наукових досліджень Чернівецького художнього музею є
важливим поступом в розвитку українського мистецтвознавства, розширення
знань з історії мистецтва краю, а також в справі естетичного виховання.
Як культурно-мистецький центр, музей пропонує відвідувачам змістовну афішу, в якій заявлено багатоманітну тематику екскурсій по стаціонарній експозиції та тимчасових виставках, музично-мистецькі акції, лекції, презентації нових друкованих видань та мистецьких творів, перегляд відеофільмів та слайдсеансів на теми мистецтва та культури, оригінальні форми проведення вернісажів.
Екскурсії в музеї проводяться двох видів: оглядові та тематичні. Розроблено тексти оглядових екскурсій: “Образотворче мистецтво Північної Буковини XVII - 40-x років XX ст..” та “Орнаментальне мистецтво Буковини XIX-XX ст..”. Проводиться 10 тематичних екскурсій, кількість тем яких постійно зростає. Серед них: ”Символіка буковинського орнаменту”, “Рослинний орнамент”, “Зооморфний, орнітоморфний та антропоморфний орнамент”, “Геометричний орнамент”, “Архаїчні мотиви в орнаментальному мистецтві Північної Буковини”, “Мистецтво писанки”. А також: “Іконопис Буковини ХУ11-поч.ХХст.”, “Митці Буковини к. Х1Х-1 пол. ХХ ст.”, “Мистецтво портрета ХУІІІ- поч. ХХ ст.”, “ Стародруки в колекції музею” та інші.
За
час існування музею створено 325 виставок. Значна робота проводиться з
питань розробки тематики тимчасових виставок, яка охоплює кілька
напрямків.
В
музеї розроблено кілька проектів, за якими опрацьовуються серії
щорічних виставок: до Дня міста (“Чернівці – моє натхнення”, “Чернівці
і чернівчани”), “Буковинські митці-ювіляри (з 2001 року), до дня сміху
(“Квітневі усмішки митців”, “Я – майка. Квітневий прикол”, до
Міжнародного дня музею (“Нові надходження. Публікації”, виставка
відреставрованих творів, “Постаті в мистецтві. Буковинські художники в
творчості та документах”), Великодні базари та виставки писанок на
музейній Вулиці майстрів, Різдвяні свята (“Карнавал в музеї”,
“Карнавали... Карнавали”). Привертають увагу виставки із циклу “Пори
року”, а також експозиції виставок 2000 року: “Натюрморт”,
“Портрети дерев”, “Край Буковинський”, “Сонце і колір в образотворчому
мистецтві”, “Плоди і квіти” (2001 р.). До популярних публічних заходів
віднесемо і студентські виставки-конкурси мистецтва моделювання одягу
та покази мод (технікум економіки та технологій виробництва): “Модний
хід, “Зоряні коралі”, “Модний проект”.
Значне
місце посідають численні персональні виставки буковинських митців,
серед яких згадаємо лише кілька. Останніми роками відбулися виставки В.
Гамаля (скульптура), Богдани Якимчук (батик), Ореста Криворучка
(графіка, живопис), Інни Баричевої (гобелен), Олени Михайленко
(гобелен), Олени Чорногуз (художній текстиль), Костянтина Кравчука та
Стефана Пержана (ювелірне мистецтво) та інші.
Подіями
у мистецькому житті стали виставки творів художників буковинської та
української діаспори. Буковинці зустрілися з творами Петра Мегика
(Канада), Василя Курилика (Канада), Темістокля Вірсти (Франція), а
також Аки Перейми, Тані Осадци, Якова Гніздовського та Миколи Бідняка
(США).
Серед
виставок творів з музеїв Львова та Києва, Одеси та Донецька,
Коломиї, Косова та Івано-Франківська, Тернополя,
Кам’янця-Подільського, Хмельницького та Харкова згадаємо такі:
“Бойчук та бойчукісти”, твори А. Малевича, “Українське образотворче
мистецтво XIX-XX ст.”, “Творчість Івана Марчука” (1997 р.),
“Дивосвіт Марії Приймаченко” (2001), “Петриківський розпис” (1998 р.).
Чернівчани познайомилися з роботами всесвітньо відомих митців Миколи
Реріха (Росія, 1998, 2000 роки), Феодосія Гуменюка (Росія, 1993 р.),
Михайла Шемякіна та Івана Марчука (США, 1997 р.), Івана Лацковича
(Югославія, 1997 р.), з кустарними художніми виробами американських
індіанців (США, 1996 р.), з вишивкою Дмитра Блажейовського
(Італія, 19097 р.), та багатьма іншими.
Популярними
є і фотовиставки та такі міжнародні проекти, що здійснені спільно з
Українським фондом культури, як, наприклад, міжнародний пленер
юних художників “Юніверсум” .
Творчий
підхід до проведення вернісажів перетворює відкриття виставок на цікаві
мистецькі акції. Ми прагнемо уникати стандартних форм спілкування з
відвідувачами, значної уваги надаємо художньообразному вирішенню
експозицій та їх атракційності. З таких імпрез наведемо лише вибірково:
вернісажі “Зачаровані коханням”, “Оголена в мистецтві”, “Наївне
мистецтво” з циклу “ На перетині епох. Паралелі”.
Цікавих
форм набули і вечори пам’яті буковинських митців: Любові Ревуцької,
Опанаса Шевчукевича, Августи Кохановської, Ю. Пігуляка та інших. Під
час вечора пам’яті Одарки Киселиці, наприклад, панувала
атмосфера поваги і шанування світлої пам’яті буковинської
мисткині. Того вечора серед творів та улюблених квітів художниці при
мерехтінні свічок, яке допомагало присутнім поринути у світ мистецтва
та створених нею образів, музейні співробітники та художники,
ділились спогадами, переглядали фотоархів, міркували про
мистецтво, віддаючи шану високому таланту Одарки Киселиці.
В
музеї працює лекторій “Музейні зустрічі”, для якого підготовлено широку
лекційну програму за розділами: “Світове мистецтво”, “Українське
мистецтво”, “ Українське народне мистецтво”, “Народне мистецтво
Буковини”, “Історія костюму”, “Мистецтво. Його види та жанри”. В
програмі лекторію 40 тем лекцій, які супроводжуються відеопоказом,
використовуються мистецькі альбоми, слайди та оригінали мистецьких
творів.
Увагою користуються також музично-мистецькі вечори та мистецькі салони (“Зимові зустрічі у Художньому музеї”, “Зоряні коралі” та інші). На Вулиці майстрів, що започаткована художнім музеєм, відбуваються щорічні Великодні свята, писанкові базари, виставки-продажі мистецьких творів тощо.
Наразі
зазначимо, що публічні програми музею є невід’ємною складовою
іншого напрямку роботи – освітньої діяльності музею. Музей широко
співпрацює з Вижницьким коледжем декоративно-прикладного мистецтва,
Чернівецьким художнім училищем №5, технікумом економіки та технологій
виробництва, Чернівецьким університетом імені Юрія Федьковича. Ця
співпраця набуває різноманітних форм. В художньому музеї проводяться
виставки дипломних робіт майбутніх художників, співробітники музею є
рецензентами їх дипломних проектів, відбувається музейна практика
студентів університету, студентів Львівської Академії мистецтв та
Національної Академії мистецтв м. Києва тощо.
Згідно
освітянських функцій в музеї розроблено та узгоджено з учбовими
планами загальноосвітніх шкіл проект “Художній музей – школі. Музейні
форми навчання”. Значної уваги ми надаємо впровадженню в нашу роботу
принципів музейної педагогіки. З ініціативи музею проводиться
координація заходів з музейних форм роботи на практичних семінарах,
круглих столах, які ми регулярно проводимо з викладачами
загальноосвітніх шкіл та завучами позакласної роботи. Музейна програма
пропонує комплексний план музейних заходів, що подані у
різноманітних формах до окремих тем з історії України у 5-8 класах,
нової історії України у 9 класі, історії середніх віків та всесвітньої
історії у 6-11 класах; української культури; та української
літератури у 5-6 класах розроблено. Теми екскурсій, лекцій, пересувних
виставок, слайдпоказів, відеосеансів тощо відповідають таким шкільним
темам, як наприклад, “Рідний край”, “Культурні та історичні цінності”,
“Культура України в Козацькі часи” або “Культура і церковне життя” та
інші. Викладачі також мають можливість провести свої уроки
безпосередньо в музейних залах.
Серед
численних тем лекцій, що пропонуються для викладання історії України
“Тарас Шевченко – художник”, “Українська гравюра XV - поч. ХХ ст.,
“Козак Мамай, козацтво в українському малярстві”, “Український
портрет”, “Образи Христа і Богоматері в українському іконописі”,
“Українське декоративно-ужиткове мистецтво”, “Український народний
костюм”, “Буковинський традиційний костюм”. На уроках історії середніх
віків та всесвітньої історії можуть прослухати, наприклад, лекції
“Мистецтво Відродження”, “Експресіонізм”, “Кубізм”, а з української
літератури – “Мистецтво оформлення стародруків” тощо.
Пересувні виставки сформовані за темами: “Мистецтво оформлення стародруків”, “Стародруки у музейній збірці”, “Пейзажі Буковини у творчості Леона Копельмана”, “Буковинське народне мистецтво”, “Писанкарство Буковини” та інші.
Слайдсеанси відбуваються на теми: “Українська писанка”, “Біблійні оповіді”, “Українське народне мистецтво”, “Світова художня культура” та багато інших.
У
музейному відеозалі є можливість переглянути відеофільми з питань
сучасного мистецтва та історії культури. Для вивчення мистецтва
Буковини пропонуються фільми: “Буковинський майстер різьби по дереву
Володимир Ворончак”, “Гуцульські ліжники”, “Витинанки”, “Лозоплетіння
Івана Снігура” та інші. Доволі багатий вибір відеофільмів є для
вивчення тем з курсу всесвітньої історії. Це унікальні фільми про
творчість класиків європейського мистецтва різних епох: трисерійний
фільм “Британське мистецтво XIII-XX ст..”, фільми про Рембрандта,
Леонардо да Вінчі, П. Рубенса, Рафаеля, Енгра, Ренуара,
Сальвадора Далі та багатьох інших. Надається можливість переглянути
учбові відеофільми серії “Як створюється живописний твір”, “Мистецтво
анімації”, “Мистецтво різьби по дереву”, “Мистецтво створення ляльки”,
“Народна іграшка”. Таким чином, викладачі народознавства, краєзнавства,
образотворчого мистецтва та художньої праці також мають унікальну
можливість використовувати музейні форми роботи в шкільному учбовому
процесі.
Значної
уваги музей надає дитячій творчості. Протягом кількох років тут
проводяться виставки дитячих творів та виставки-конкурси, авторами яких
є учні загальноосвітніх шкіл. З 1997 року з успіхом пройшло 12
виставок: “Великдень”, “Моя мама”, “Зал казки”, “Хліб”, “Наше майбутнє”,
“Зимові свята”, “Ліхтарики”, “Моя вишивка”, “Портрети дерев” та
інші. . Систематично в музеї відбуваються зустрічі з художниками,
майстер класи та практичні заняття, які проводять відомі митці.
Доприкладу зазначимо “Мистецтво витинанки та писанкарство” (Ольга
Негода, 1997 р., Марія Кіращук, 2000 р.). Постійно проводиться музейна
практика для юних художників, учнів дитячої художньої школи, під час
якої діти роблять зарисовки класичних зразків буковинських орнаментів,
копії, створюють власні творчі роботи в залах музею. В музеї також
планується опрацювання нових тем екскурсій та лекцій в допомогу
викладачам образотворчого мистецтва. Музей протягом багатьох років
проводить виставки творів учнів дитячих художніх шкіл міста та області,
програми “Нові імена” а також виставки робіт викладачів художніх шкіл
області.
Цього
року в музеї запроваджується адаптована програма для дітей дошкільного
віку та учнів молодших класів. Вона має на меті окрім естетичного
виховання малят, розвивати їх творчу уяву та мову, навчати висловлювати
власні враження про твори мистецтва. По експозиціях музею для малят
розроблено ряд екскурсій: “Про що розповідає буковинський візерунок”,
“Рослини, птахи і тварини в орнаменті”, “Що таке ікона. Сюжети ікон”,
“Портрет, яким він буває”. Опрацьовано програму “Розкажи мені про
картину” та школу екскурсоводів. Заплановано проводити учбові виставки,
які ознайомлять дітей з жанрами образотворчого мистецтва, техніками та
манерами виконання живописних і графічних творів, засобами образної
виразності тощо. Цими днями відкрито виставку “Лісовий пейзаж”.
Експозицію побудовано з урахуванням віку та росту маленьких
відвідувачів з дитячих садочків та учнів початкової школи. Її відрізняє
низька розвіска картин та оригінальне оформлення експозиційного залу з
введенням квітів, шишок, гілок лісових дерев і барвистими низькими
дитячими сидіннями тощо. Під час екскурсії музейний співробітник
пропонує дітям малювати, поділитися враженнями від мистецьких творів та
переглянути учбові відеофільми. Кращі рисунки залишаються в залі на
виставці
В
художньому музеї плідно працює мистецька студія “АРТ-МУЗЕЙ”.
Заняття дитячої художньої студії проводить член Національної Спілки
художників Олена Михайленко. Про результати своєї роботи студійці
звітують на виставках. Серед численних виставок, які відбулися в
Художньому музеї “Околиці Чернівців”, “Минуле, сучасність, майбутнє”,
“Карнавал в музеї”, “Між небом та океаном”, “Мандри, струни душі”. Цими
днями працює виставка “Квіти”. Твори учнів студії експонувалися в Києві
в Національному Палаці “Україна”, в резиденції президента України, а
також у Франції (3 виставки) та Данії.
Відтак
Чернівецький художній музей реалізує музейні освітянські функції,
постійно набуваючи досвід методичної роботи. Важливим є нестандартні
підходи, удосконалення форм спілкування з відвідувачами, прагнення
уникати дидактичних прийомів та широке впровадження живого діалогу. Пріоритетним
в освітній роботі художнього музею є принцип: до знань через почуття.
Адже художній музей має певну специфіку, тому надто важливо створити
особливу атмосферу радості та невимушеності.
Особливої уваги надається популяризації буковинського мистецтва та різноманітних науково-освітніх програм музею у засобах масової інформації. Публікації науковців музею постійно з’являються в буковинських часописах. В обласних та районних газетах ведуться мистецькі рубрики та хроніка музейних подій, регулярно публікуються нові освітні проекти. Співробітники музею беруть активну участь у проведенні передач на радіо та телебаченні. Систематичність публікацій підтримується як індивідуальним планом роботи кожного співробітника, так і обов’язком відповідального за створення та проведення тимчасової виставки в музеї. За таких умов науково-освітня робота художнього музею дедалі набуває більш ефективних і дієвих результатів.
Е.
Иванова, Т. Калугина. Музей и дети. Зарубежный опыт. // Творчество. –
1986. - №4
Маїк
Н. Львівська картинна галерея. З виставкової діяльності. // Галицька
брама. – 1997. - №2 (26).
Музей
в системе непрерывного образования. - М.: Экспресс-информация
Государственной библиотеки им. Ленина. - 1990.
А.
Пинский. Вальдорфские школы. // Учительская газета. - 1990, 12
марта.
Протоколи
засідань Науково-методичної ради Чернівецького обласного художнього
музею 1988-2002 років.
О.
Середа. Центр мистецтв “Славутич”. // Образотворче мистецтво. – 1997. - ч
3-4
Федоров
Н.Ф. Музей, его смысл и назначение. Выставка 1889 года. / Сочинения.-М.:
Мысль, 1982. - 711 с.
Т.
Чуйко. Київ. Державний музей Т.Г. Шевченка. // Образотворче мистецтво. //
- 1996. - ч.2
М.
Юхневич . Профессия. // Советский музей. - 1989. - №1
Cleveland
museum. Public Programs. Family and Youth Programs. http: // www.clemusat.com /.