Встановлено ім’я автора картини „Битви під Грохувом”

           Твір невідомого художника „Битва під Грохувом” надійшов до Чернівецького обласного художнього музею з фондів Львівського історичного музею. Ця передача відбулася в рамках допомоги Чернівецькому музею, який тоді щойно заснували. Батальна композиція „Битва під Грохувом” – твір підписний, але достеменно ім’я автора так і не було відоме. Про чергове відкриття буковинських мистецтвознавців розповідає член Національної спілки художників України, мистецтвознавець Тетяна Дугаєва, яка впродовж майже 20 років очолювала обласний художній музей.
       Днями Тетяна Ігорівна Дугаєва разом з чоловіком – науковцем виїхала за кордон, де має намір продовжити свої науково-пошукові розвідки в образотворчому мистецтві. Ми сподіваємося незабаром отримати від неї інформацію про майстрів і культурно-мистецьке життя Європи. 

           -Пані Тетяно, насамперед кілька слів про історію, відтворену у цьому полотні?

 


 

    - Композиція «Битва під Грохувом» відтворює момент битви між польськими повстанськими військами та російською армією, яка відбулася взимку 1831 року. Роком раніше у Варшаві розпочалося національно-визвольне повстання проти Миколи І, під час якого польський сейм позбавив своїм рішенням престолу імператора Миколу І та всіх членів родини Романових. Було засновано уряд з 5 членів, головою якого став князь Чарторийський. Російський імператор оголосив, що він, як король Королівства Польського, покарає повстанців, і він направив на Варшаву 100-тисячну армію під керівництвом фельдаршала графа Дибича-Забалканського. Польські війська очолював Радзівіл. Російська армія вступила в бій з польськими повстанцями 25 лютого 1831 року на околицях Варшави біля села Грохув. Поляки зазнали поразки, проте зуміли зупинити військо, яке після цієї битви пішли на Варшаву.

           -Чому ви зацікавились автором цього полотна?

     - Відтоді, як нам передавали цей твір, ми не знали достеменно, хто його автор. Бо підпис виявився нерозбірливим, прочитувалися лише ініціал “F” та кілька букв: “KI(? )ug” і дата „35”. У результаті дослідження твору, а саме – співставлення авторського підпису на нашій роботі з підписом Ф Крюгера та творах „Кінь у конюшні” 1823(?) року та „Принц Вільгельм та Крюгер на конях” 1836 року, - показало, написання букв ”F” та  “K” є ідентичними і характерними для цього художника. Окрім цього, манера. Стилістика зображення коней та людських постатей, а також прийоми та кольорове вирішення неба з біло-рожевими хмарами в роботі Крюгера „Парад у Санкт-Петербурзі” 1845 року співзвучно манері написання музейного твору „Битва під Грохувом”.Відомо, що Крюгер писав і мініатюри. Музейний твір вирізняє мініатюрність письма, витонченість виконання та ретельність зображення деталей. Переконливим для нас було й те, що Крюгер був автором численних батальних сцен доби правління Миколи І. Його творчість хронологічно та за тематикою збігається з сюжетом нашого твору.

-  Хто ще долучився до встановлення імені автора твору і коли це відбулося?


-Підпис автора було розкрито під час реставрації, яку виконува реставратор І категорії Володимит Миколайович
Краснов, та завдяки результатам дослідження, що провели 2004 року. Наслідком цього є встановлення імені автора та уточнення написання назви битви. А тому ми сьогодні з упевненістю можемо сказати, що автором „Битви під
Грохувом” є німецький художник першої половини ХІХ ст. Франц Крюгер (1797-1857).

- І наостанок, про самого автора полотна...

 -Франц Крюгер народився з вересня 1797 року у маєтку Гросс-Бадегаст (Герцогство Анхальт-Дессау). Він є відомим німецьким художником – представником стиля бідермайер, який улавив своє ім’я монументальними композиціями кінних парадів та свят, неперевершеними за майстерністю зображеннями коней, парадних портретів та мініатюр.

Перші професійні уроки отримав у пейзажиста Карла Вільгельма Кольбе Старшого в Дессау, який прищеплював йому уміння точного спостереження та високої технічної майстерності. У 1812-1814 роках він навчався у Берлінській Академії мистецтв. Свою творчу діяльність розпочав зі створення сцен полювання та батальних композицій. 1818 року він отримав визнання як автор полотен на військові теми. Однією з перших його картин був твір 1820 року „Повернення пруської кінноти до Берліна”.

           Після академічної виставки 1820 року, де він показав великі кінні портрети пруського принца Августа та граіфа Гнейзенау, став популярним портретистом у Берліні. Він створив серію поясних портретів членів пруської королевської сім’ї, численних придворних вельмож та членів вищого пруського суспільства, в яких майстерно відтворив людські характери. 1825 року Фрідріх Вільгельм ІІІ нагородив його титулом „Королівський професор”. У цей же час він став дійсним членом Академії мистецтв. Слава і визнання дали Крюгеру можливість багато подорожувати. Так в 1839-1840 роках він працював при дворі короля Ганновера, 1854 – при дворі Великого Герцога Макленбурзького. Він п’ять разів приїжджав до Санкт-Петербурга на запрошення царя Миколи І (в 1836, 1845, 1847, 1850/51 роках), де виконував численні портрети Миколи І, членів імператорської сім’ї та представників російської аристократії та гвардії. З 1840 року він був фаворитом наступного пруського короля Фрідріха Вільгельма ІV та його двору. До історії мистецтва увійшов, як видатний художник-анімаліст під ім’ям „Pferde-Krüger”. Помер Ф. Крюгер 21 січня 1857 року у Берліні. Він був придворним живописцем пруського короля Вільгельма ІІІ та улюбленим художником російського імператора Миколи І.

Марія Вишневська